Хресна дорога вулицями с. Кавське

13 квітня 2019 року на парафії прп. Параскеви с. Кавське відбулася традиційна Хресна дорога за участю великої кількості парафіян та священиків. Парафіяни разом з душпастирями молилися розважали над текстом хресної дороги, яку уклав о. Корнилій Яремак ЧСВВ і яка присвячена темі терпіння.

Присутні священики, а саме о. Іван Барабаш зі Стрия, о. Ярослав Турик з Жидачева, о. Володимир Кузик з Тейсарова, о. Іван Василишин з Гірського і о. Роман Ісайський з с. Верб’яж, Закарпатська область, не лише читали розважання, а й виголошували духовні науки та сповідали.

Парох парафії прп. Параскеви о. Олег Кобель наприкінцінаприкінці всім, а особливо священикам, що брали участь у хресній дорозі.


Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Хресна дорога вулицями с. Кавське

Послання Блаженнішого Святослава до молоді

 

Дорога в Христі молоде в Україні та на поселеннях!

Із великою радістю, як і щороку, хочу скористати з нагоди Квітної неділі, урочистого В’їзду Христа-Господа в Єрусалим, щоб звернутися до вас із пастирським словом. Адже молодь, за словами Папи Франциска, – це Боже «тепер» нашої Церкви й народу, в якому Бог прагне об’явити свою присутність, своє милосердя і своє спасіння. Як це зробив Христос тоді, коли входив до свого царського міста та започаткував урочистий прихід свого Царства у смиренному служінні, так Він у своєму вічному «тепер» через вас хоче сьогодні нести у світ своє світло і свою надію. Від вашої відкритості до Христа, чутливості до того, чим сьогодні живе ваша Церква і народ, від вашої здатності брати відповідальність за себе і світ – залежить майбутнє.

За нещодавніми соціологічними опитуваннями, більшість молодих українців найважливішою цінністю свого життя вважає свободу. Варто зауважити, що такої позиції дотримується і велика частина дорослого населення. Для пострадянського українського суспільства такий ціннісний орієнтир можна вважати справжнім проривом. Справді, після десятиліть поневолення і кривавого комуністичного терору в народу пробудився волелюбний дух предків, який дотепер жоден ворог не зміг ослабити чи загасити. Це й не дивно, адже справжня свобода дає нам можливість засвідчити власну гідність, здійснювати свої благородні прагнення і цілі, робить нас здатними почуватися вільними від будь-якого поневолення, щоб жити в правді і творити красу та добро. Як влучно висловився мій достойний попередник Блаженніший Любомир, «свобода – це можливість творити добро».

Наприкінці 2013 року нас намагалися позбавити можливості реалізувати нашу національну мрію, – мрію про вільну, соборну, європейську Україну. І цілком невипадково, що супротивні сили обрали мішенню свого удару саме молодь. Церковні дзвони пробудили нашу совість, і ми на Майдані ціною великих жертв відстояли наше право у свободі чинити добро, вільно жити на своїй Богом даній землі. Серед Героїв Небесної сотні були і ваші ровесники – студенти, спортсмени, волонтери, молоді батьки. Вони з Божого вічного «тепер» споглядають на нас сьогодні, щоб знову дзвонами сумління пробудити нас до чуйності та відповідальності. Сьогодні нашу свободу ціною великої самопожертви оберігають від російського агресора захисники на Сході України, яким ми не маємо права завдати удару в спину.

Дорогі в Христі! Свобода – це не просто людська цінність, якої ніхто не має права нас позбавити. Справжня свобода – це дар Божий, який ми одержали в Христі-Ісусі. «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні, – нагадує св. Павло і відразу ж застерігає: – Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову» (Гал. 5, 1). Входячи у стольний град Єрусалим, Господь приносить благовість спасіння, благовість свободи. Цю свободу Він пропонує не як той, хто поневолює і пригноблює. Упродовж нашої національної історії, зокрема в минулому столітті, до нас не раз навідувалися різні «визволителі», які, прикриваючись оманливими гаслами рівності й свободи, приносили зі собою терор, спустошення і смерть. Натомість Христос у смиренному служінні, в якому віддає на хресті своє життя за наше визволення і спасіння, стає джерелом й основою справжньої Божої свободи, що приносить мир, дає надію, кличе до зросту. «Ви бо, брати, покликані до свободи; аби тільки свобода ваша не стала приводом до тілесности» (Гал. 5, 13). Цей заклик до зростання у свободі водночас є закликом до дозрівання у відповідальності. Адже нині ворог нашого спасіння – особистого і національного – знову намагається приспати нашу чуйність. Хоче, щоб ми сприймали свободу як право без особистого зусилля, щоб просто «плили за течією», самі відмовилися від високих устремлінь та ідеалів.

Справжня свобода неможлива без відповідальності. Свобода без відповідальності стає сліпою і руйнівною силою, сваволею, що закриває очі на дотеперішні здобутки, нищить наявне добро – особисте та суспільне – і ставить під сумнів особисте та національне «завтра». Під час урочистого в’їзду до Єрусалима саме молодь приєдналася до лав Христових учнів і виявила свою відкритість серця та відповідальність перед лицем епохальних змін і потрясінь.

Дорога молоде! Сьогоднішня євангельська подія вчить нас зріло та відповідально вибирати – ставати на бік правди, добра і справедливості, протистоячи маніпуляціям, підступній пропаганді та пустопорожнім обіцянкам легкого й безтурботного майбутнього. Історія спасіння показує усім нам, що дорога з рабства до свободи – це важкий і тривалий шлях, яким треба крокувати з дня на день, послідовно й витривало. На цьому шляху можливі помилки, але неприпустимо допускатися злочинної байдужості чи легковажності, якими ми самі, часто навіть не помічаючи цього, переходимо на бік нашого противника, самі добровільно повертаємося під його кормигу.

Сьогодні ми в Україні виявлятимемо нашу національну і християнську зрілість через участь у виборах Президента України. Для когось із вас це, можливо, перші вибори в житті. Саме цей день може стати вирішальним для долі країни на десятиліття, а навіть і для її подальшого існування. Тому закликаю вас до зрілої відповідальності. Тільки зріла особа здатна передбачити наслідки свого вибору та брати на себе особисту відповідальність за них. Не даймо нікому висміяти України, глумитися над кров’ю і стражданням нашого народу, який ціною власного життя виборює справжню свободу!

Для того щоб ви краще і якомога свідоміше прийняли особисте й відповідальне рішення, хочу пригадати критерії, які свого часу висловив святої пам’яті Блаженніший Любомир і за якими, на його думку, необхідно оцінювати претендентів на пости в органи державної влади: професіоналізм, порядність і патріотизм. Тільки той, хто має всі три риси, може бути гідним нашої довіри. Сьогодні вся наша Церква прикликає благодать Святого Духа на нашу молодь із вірою в те, що її вибір, як і вибір усього нашого народу, буде доброю новиною Україні та світові, подібно як вибір єрусалимської молоді став славною частиною Євангелія самого Христа!

Молодих вірян нашої Церкви, які не живуть в Україні й не беруть сьогодні участі у виборах, хочу також закликати до відповідальності в наших громадах – церковних і суспільних. Беріть відповідальність за майбутнє тієї країни, у якій перебуваєте, не бійтеся досягати успіху та здійснювати служіння на найвищих щаблях суспільства і в такий спосіб ставати гордістю рідного народу та своєї Церкви. Ставайте активними членами вашої парафії й української громади! Так ви, як Боже «тепер», будете творити краще майбутнє для себе, своїх нащадків, Церкви й усього людства.

Дорога молоде! Сердечно вітаю вас з цим особливим молодіжним днем! Дякую за вашу активну, зрілу та відповідальну християнську життєву позицію. Будьте певні: хто йде за Христом і ходить у своєму житті Божими дорогами, той завжди досягне благословенної  мети – правдивої свободи й щастя, які ніколи не переминають.

Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Послання Блаженнішого Святослава до молоді

Запрошуємо на Великопосні реколекції

Реколектант о. Тарас Бабій, директор Інституту Подружжя

П’ятниця 22 березня 2019 року

18.00. Хресна дорога. І Наука

Субота 23 березня

8.00. Божественна Літургія. ІІ наука

19.00. ІІІ наука

19.30.  IV наука для молоді

Неділя 24 березня

12.00. Божестве Літургія

 

 

 

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Запрошуємо на Великопосні реколекції

«Без соціальних ініціатив парафія є мертвою». Ідеї від душпастиря, як провести Тиждень добрих справ

Священик Олег Кобель служить у селі Кавсько, що поблизу Стрия. Взимку там відбувся Тиждень добрих справ, який згуртував цілу парафіяльну спільноту преподобної Параскеви. На початку Великого посту – часу особливої уваги до молитви, милостині та чинення добрих справ – видалося важливим розпитати о. Олега про досвід його громади і те, яким чином цікаву і дієву соціальну акцію може організувати у себе будь-яка небайдужа парафія разом зі своїм душпастирем.

Отче Олеже, як і чому виникла ідея тижня добрих справ у парафії?

Ідея Тижня добрих справ виникла в нас у контексті дня святого Миколая. Святий чудотворець завжди надихав християн на діла милосердя. На парафії прп. Параскеви відзначення цього свята завжди – окрім дитячого свята – включало в себе також і соціальні ініціативи. Так ще кілька років тому ми це назвали «Тижнем добрих справ».

Що було потрібно для його організації?

Для організації такої події не потрібно багато зусиль і засобів. Важливо в першу чергу використати вже наявний потенціал парафії. Якщо є молодіжна спільнота, можемо організувати ярмарок. Якщо є спільнота матерів у молитві – збір одягу для потребуючих. Із вівтарною дружиною можна з подарунками відвідати самотніх людей. За допомогою учнів катехитичної школи, їхніх батьків і катехитів є нагода організувати свято для парафіян. Оскільки все це є на нашій парафії (і навіть більше), зробити щось насправді не так вже й складно. Основний «ресурс» – люди.

Як формується програма події?

Постійної й незмінної програми у Тижня добрих справ немає. Ми постійно щось змінюємо, додаємо. Елементи програми формуються згідно того, які ідеї є цього року. Це, наприклад, можуть бути відвідини сиротинця, участь у змаганнях, збір допомоги для захисників України, благодійні ярмарки, майстер-класи, збір одягу та продуктів харчування для людей в потребі, відвідини літніх людей, збірка коштів на лікування, допомога сім’ям у потребі… Всі ці елементи більшою або меншою мірою стають наповненням нашої ініціативи.

Які плоди приніс Тиждень добрих справ для Вас, для парафіян, для громади села?

Без соціальних ініціатив парафія є мертвою. Ні більше, ні менше. Тому Тиждень добрих справ є тією ініціативою, яка пригадує нашим парафіянам про відповідальність за ближнього, виявляє «дієве християнство». В людях розвивається чеснота жертовності і усвідомлення того, що віра без діл мертва. Наша невелика парафія традиційно робить доволі значні збірки на лікування людей, в’язничне капеланство, на благодійний фонд «Рідня» тощо. Між іншим, зібрані суми значно перевищують збірки деякиз великих парафій, а це також є видимим показником жертовності.

Також можемо говорити про екологічне виховання, яке стало одним із плодів Тижня. Протягом акції робилися добрі справи і для довкілля. Було оголошено фотоконкурс «Годівничка для синички». Діти разом з батьками виготовляли годівнички та фотографували зібраних там пташок.

Які у Вас плани в напрямку соціальної активності на цей рік?

Серед наших планів на 2019 рік є організація християнських таборів та участь у них дітей з малозабезпечених сімей, організація традиційного благодійного Великоднього ярмарку, дитячих змагань, участь у великому проекті спільно з районною радою з облаштування скейт-парку та локації для молоді парафії, відвідини з концертом та соціальною допомогою літніх людей Журавнівського геріатричного закладу і, звичайно, організація в грудні Тижня добрих справ. Також цього року наша парафія візьме участь у програмі з активізації соціального служіння, яку проводять працівники єпархіального Карітасу.

Які практичні поради Ви би дали тому, хто запалився ідеєю проведення акції, подібної до Тижня добрих справ?

Організовуючи таку подію, подбайте про залучення християнських спільнот на парафії, вислухайте їхні думки та ідеї, подбайте про спонсорів і відповідні та вчасні листи до них. На сільській парафії можна стикнутися з такою трудністю, як небажання деяких людей отримати допомогу. Подібне часто трапляється і частково відображає менталітет мешканців сільської місцевості. Цю трудність можна подолати, якщо тактовно і м’яко вести роз’яснювальну роботу. Зрештою, все долається з часом. Важливо не переставати робити добрі справи.

Дякую за цікаве ділення думками!

Інтерв’ю провела Ірина Максименко, Київ-Стрий-Кавсько-Київ

Джерело: http://news.ugcc.ua

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до «Без соціальних ініціатив парафія є мертвою». Ідеї від душпастиря, як провести Тиждень добрих справ

В колі друзів. Святковий концерт на нашій парафії

17 лютого 2019 року в приміщенні Народного дому с. Кавське відбувся танцювальний концерт “В колі друзів”. Три колективи із м. Радивилів “Калейдоскоп”, “Нюанс” і “Радик” дали чудесний виступ для заповненого вщерть залу вдячних глядачів. Вони прибули на особисте запрошення о. Олега Кобеля, взяли участь в Божественній Літургії та відчули всю гостинність парафії, коли парафіяни розібрали дітей та дорослих на обід. Концерт складався з двадцяти одного танцювального номера. П. Наталя Бортник, довголітній керівник колективу, розповіла про місто Радивилів та свій колектив. Її дочка, п. Яна продовжує розпочату нею справу і є художнім керівником. На завершення концерту о. Олег подякував колективу та її керівникам, вручивши букет квітів п. Наталі. А зал оплесками ще довго не відпускав артистів зі сцени.

Велика подяка дирекції Народного дому за наданий зал та озвучення, а також дирекції народного музею Визвольної боротьби с. Кавська за чудову екскурсію для гостей.

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до В колі друзів. Святковий концерт на нашій парафії

Запрошуємо на концерт!

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Запрошуємо на концерт!

Наша парафія провела черговий М’ясо-Фест

19 січня 2019 року на прафії прп. Параскеви с. Кавське після богослужінь в храмі відбулося традиційне купання і фестиваль печеного м’яса “М’ясо-Фест”. Після скороченого Чину освячення води, який здійнив парох парафії прп. Параскеви о. Олег Кобель сотні парафіян і гостей свята скупалися у водах річки Колодниця. Відтак, після купання всі бажаючі, а це більше тисячі чоловік, смакували шашликами, стейками та ковбасками, приготовленими на більш ніж 20-ти грилях. Все м’ясо та ковбаски були люб’язно надані спонсорами свята агро-комплексом Галичина-Захід. Все дійство відбувалося під супровід колядок та щедрівок. Ніякі слова, фото чи відео не зможуть передати тої доброзичливої атмосфери, яка панувала на святі.

Організатори висловлюють щиру подяку спонсорам та спів-організаторам в особі п. Андрія Талами, п. Василя Василенка (відповідального за облаштування місця купання), п. Ігора Василенка (відповвдав за озвучення) та всіх парафіян, які в той чи інший спосіб долучилися до фестивалю.

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Наша парафія провела черговий М’ясо-Фест

Перші перемоги наших тенісистів у 2019 році

 

 

 

 

 

12 січня 2019 року в м. Трускавці відбувся дитячий турнір з настільного тенісу “Відкритий чемпіонат Трускавця”. У ньому взяло участь 9 учасників нашої парафіяльної секції, які щмагались у двох вікових групаз. Перші місця вибороли Солиган Богдан та Іванець Анастасія. Другими у своїх групах стали Костик Руслана, Денис Коблянський та Романишин Марія.

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Перші перемоги наших тенісистів у 2019 році

“Тиждень добрих справ” знову відбувся в Кавську

 

 

 

 

 

 

 

Кожного року, надихаючись святом Миколая в Кавську на парафії прп. Параскеви відбувається “Тиждень добрих справ”. Він розпочинається з Вечірні з Литією 18 грудня і свята на честь святого Миколая. Храм традиційно заповнюють багато дітей з батьками. Всі разом моляться, а тоді діти показують для присутніх костюмовану виставу. Коли приходить св. Миколай, то робить це не з порожніми руками, а приносить для дітвори подарунки. Це чудове родинне свято лише є першим етапом. Наступним став майстер-клас з розмалювання різдвяних пряників п. Ірини Кобель та п. Любові Лишнянської у Народному домі с. Кавське. Діти знали, зо не просто вчаться, а роблять добру справу, підготовляють благодійний ярмарок. Він відбувся у неділю 23 грудня після Божественної літургії в храмі. Кошти з ярмарку та окремої збірки в сумі 3500 грн будуть спрямовані на придбання електро-інструменту для воєнного корабля ВМС України, що є на бойовому чергуванні.

Це не означає, що всі добрі справи парафіяни роблчть лише цього тижня. Місяць тому для дітей Журавнівського інтернату парафіяни зібрали чимало одягу та взуття. Дехто передав і смаколиків. “Віра без діл мертва”, це кредо живої парафії. Якщо про нього забути, то це прямий шлях до того, щоб перестати нею бути.


 

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до “Тиждень добрих справ” знову відбувся в Кавську

Резолюція ІІІ З’їзду мирян УГКЦ

РЕЗОЛЮЦІЯ

 ІІІ Всеукраїнського з’їзду мирян
Української Греко-Католицької Церкви
«Покликання до святості сьогодні»

 В ім’я Святої, Єдиносущної, Животворящої
і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Ми, делегати III Всеукраїнського з’їзду мирян УГКЦ,  скликані за рішенням Синоду єпископів УГКЦ на 3–4 листопада 2018 року Божого до Києва,  роздумуючи над темою «Покликання до святості сьогодні», переконані, що кожна людина покликана до святості, бо святість – не є недосяжна мета, але це є дорога нашого щоденного життя, якою є сам Ісус – дорога, правда і життя (Йо. 14, 6).

Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, у вступному слові до делегатів З’їзду висловив своє бачення і побажання святості: християнин своїм життям «повинен робити видимим невидимого Бога».

Доповідачі окреслили основні підходи до тлумачення важливих проблем сучасного українського суспільства.

Делегати З’їзду визначили головні перешкоди, які виникають на шляху до святості, та варіанти їх подолання (повні тексти локальних резолюцій та напрацювань робочих груп подано окремо).

Україна потребує святості як основи формування повсякденної поведінки людей в особистому, сімейному, парафіяльному, професійному та суспільному житті.

Виходячи із стратегії Української Греко-Католицької Церкви «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом», мета якої – «Святість об’єднаного Божого люду», делегати З’їзду напрацювали та обґрунтували такі пропозиції:

Щоб набувати святість в особистому житті, необхідно:

–        освячуватись через Святі Таїнства, особисту молитву, читання Слова Божого;

–        практикувати живу віру у професійному середовищі (у побудові взаємин з іншими, у вірності християнським цінностям, для прикладу: не працювати в неділю тощо);

–        критично осмислювати інформацію;

–        не соромитися своїх поглядів у суспільстві (серед друзів, на роботі тощо);

–        шукати однодумців – спільноти для підтримання і зростання;

–        свідчити особистим прикладом життя;

–        пропагувати здорове духовне, душевне і фізичне життя;

–        бути пильним до гріхів, до яких уже «звикли», до ліні, страхів;

–        відмовитись від окультних практик у повсякденному житті (забобони, вроки, зливання воску, скидання сірників, покладання надії на “обереги”, а не на Бога тощо).

Щоб набувати святість у сім’ї, необхідно:

–        плекати традиційні сімейні цінності, створювати християнську модель родини як домашньої Церкви;

–        практикувати домашню Церкву через спільну молитву та читання Слова Божого;

–        передавати дітям віру й християнські цінності;

–        дарувати любов рідним, шанувати людей поважного віку;

–        належно готуватись до подружнього стану;

–        душпастирювати й підтримувати зранені сім’ї.

Щоб набувати святість у парафіяльному житті, необхідно:

–        євангелізовувати за активної участі зрілих мирян, які зустріли у своєму житті живого Бога;

–        катехизувати усі вікові, соціальні та професійні верстви населення;

–        розширювати практики духовного супроводу мирян;

–        сприяти розпізнанню особистого покликання;

–        ініціювати створення нових спільнот різних форматів (біблійні, молитовні групки чи інші християнські зібрання, як на парафії, так і поза нею);

–        взяти під особливу опіку і провадити існуючі спільноти.

Щоб набувати святість в суспільному житті, необхідно:

–        захищати освітнє середовище від впровадження руйнівних ідеологій (гендерної та інших), спрямованих на знищення традиційної християнської сім’ї;

–        берегти людські життя від зачаття до природної смерті (молитви під абортаріями, просвітницькі розмови з батьками, акушерами та іншими);

–        звертатися до Всеукраїнської ради церков, щоб організовувати всенародну молитву за збереження життя зачатих дітей;

–        додавати на кожній Літургії в єктенії прошення за пошанування людського життя від зачаття до природної смерті, а головно за збереження життя зачатих дітей;

–        напередодні майбутніх президентських та парламентських виборів вимагати від політиків (чинних та кандидатів у президенти, депутати) задекларувати свої зобов’язання щодо дотримання християнських цінностей (для прикладу, на основі Декалогу опрацювати «Зобов’язання політика «Добро»), а відтак відстежувати, чи виконують обіцянки;

–        підготувати пам’ятку виборця, щоб усвідомити відповідальність за власний голос;

–        ширити норми християнської етики ведення бізнесу;

–        пропагувати повагу до людської особистості та бути нетерпимими до гріха.

Зважаючи на резолюції локальних з’їздів, оргкомітет ІІІ Всеукраїнського з’їзду мирян УГКЦ відчуває відповідальність щодо подальшої праці над відповідними зверненнями до церковних, суспільних та державних інституцій, а також щодо активної реалізації поданих пропозицій.

Учасники форуму «Відкриті двері УГКЦ», який відбувся в рамках ІІІ Всеукраїнського з’їзду мирян УГКЦ, напрацювали під час панельних дискусій такі пропозиції:

1. Панельна дискусія «Формація і апостолят мирян сьогодні (модель Католицької Акції)»:

1.1. Рекомендувати єпархіяльним єпископам у співпраці з різними комісіями втілити у своїх єпархіях пасторальну модель Католицької Акції (КА), яка ґрунтується на формації (вишколі) і апостоляті (служінні) мирян.

1.2. Щодо формації: перейняти досвід Католицької Акції у вишколі вихователів та аніматорів на парафіях для праці з дітьми, молоддю та дорослими.

1.3. Щодо апостоляту: з допомогою зрілих сформованих мирян створити скоординовану мережу мирян, яка починається із парафії, а продовжує діяти під проводом духовенства на всіх інших рівнях Церкви (парафіяльний, деканальний, єпархіяльний, загальнонаціональний та всецерковний) і формує нові мирянські рухи: різні спільноти, асоціації, спілки, професійні середовища.

1.4. Запропонувати владикам Ad experimentum (для прикладу, на три роки) вибрати єпархію (скажімо, на Західній Україні, де добре розвинена мережа парафій) і знайти тих осіб, які хочуть і зможуть втілювати ідею Католицької Акції. Відтак промоніторити  і проаналізувати наскільки змінилось життя у цій єпархії.

1.5. Попросити Синод єпископів відновити ідею Праведного Митрополита Андрея щодо Католицької Акції в Україні і поблагословити створення оргкомітету для випрацювання пасторальної моделі формації і апостоляту мирян УГКЦ на зразок Католицької Акції, щоб активно розвивати мирянський рух в УГКЦ, що є продовженням стратегії «Жива парафія».

1.6. Рекомендувати проведення таких з’їздів та форуму мирян щотри роки.

2. Панельна дискусія «Вихованню – ТАК: родина, школа, неформальна освіта, Церква і духовний супровід»:

2.1. У школах пріоритетом має бути не лише якісна освіта, а й добре виховання. Школа має бути виховним середовищем, у якою панує атмосфера взаємодопомоги, турботи, співпраці, солідарності, безпеки, довіри. Навчальний заклад має бути спільнотою, а не інституцією.

2.2. Тільки природно прийнятна для людини система, що є системою християнських цінностей, може сформувати особистість, забезпечити повноцінний розвиток громадянина, християнина, що сприятиме повноцінному розвиткові суспільства.

2.3. Вчитель має розуміти сутність людини, її призначення на землі, жити правдою і чеснотами: з Богом, зі собою, з іншими.

2.4. Метою освітнього процесу має бути не тільки надання знань з різних предметів, а й формування всебічно розвиненої, духовно й морально зрілої особистості, готової зустрітися з викликами сучасного життя.

2.5. Важливо створити в закладах освіти атмосферу довіри, що ґрунтується на християнських цінностях, впроваджувати педагогіку партнерства, щоб допомогти розкрити та розвинути здібності кожної дитини, оживляючи освітній процес Євангельським Духом.

2.6. Продовжити добрі практики викладання міжконфесійного предмету духовно-морального спрямування за вибором батьків.

3. Панельна дискусія «Церква і суспільство: соціальна діяльність УГКЦ»:

3.1. Зважаючи на запити суспільства щодо питань, які в сучасних обставинах часто є надскладними, Церква залишається вірною головним принципам і цінностям, що заклав Бог, на яких ґрунтується життя та розвиток і людини, і суспільства з його державотворчими процесами.

3.2. Щодо соціальної діяльності, то Церква продовжує працю у питаннях реабілітація воїнів АТО та їхніх родин, питаннях деінституціалізації опіки над дітьми-сиротами, створення притулків для безхатченків, допомоги людям поважного віку тощо.

3.3. Важливою є формація широкого кола волонтерів і віднаходження різних механізмів фінансування таких активностей і проектів (також і з державного бюджету). Для цього необхідно:

А. Знати про існування таких способів чи механізмів (часто ми не робимо, бо не знаємо як це можна зробити);

Б. Брати на себе відповідальність (і політичну також) за користування цими механізмами (способами);

В. Не боятися. Церква не повинна боятися брати на себе відповідальність – вчитися і реалізовувати складні процеси у суспільстві, які через соціальні проекти перемінюють усе суспільство.

4.  Панельна дискусія «Соціально-відповідальний бізнес»:

4.1. Тлумачити поняття «Соціальної доктрини Церкви» у питаннях економіки та соціальної відповідальності.

4.2. Формувати системне проповідництво щодо питань Соціальної доктрини Церкви: видавати послання на важливі соціально-економічні виклики, про кооперацію та відповідальне підприємництво.

4.3. Залучати активних громадян до соціально-економічних організацій та розвивати довіру між вірними для взаємної співпраці.

4.4. Розповідати про християнську десятину на добрі суспільні справи, проводити акції ощадності під час релігійних постів та відповідних нагод щодо свят церковного чи світського календаря.

4.5. Організовувати серед громад та парафій кооперативи та підприємства для економічної самоорганізації.

4.6. Реалізовувати програми альтернативної енергетики в кожній громаді та навчальні просвітницькі програми у питаннях енергоощадності та збереження. 

4.7. Розвивати принципи кооперації та соціально-відповідального бізнесу згідно з християнським вченням.

4.8. Поширювати інформацію про українських меценатів та відомих історичних осіб-християн, які відіграли важливу роль в українському відродженні.

4.9. Шукати та формувати ініціативну підприємливу молодь і підтримувати їх у підприємницькій сфері. 

5. Панельна дискусія «Сучасні медіа і Церква»:

5.1. Підтримувати журналістів (релігійних і не тільки) у їхній роботі.

5.2. Розвивати комунікацію Церкви на інституційному рівні.

5.3. Говорити про свої цінності зрозумілою мовою. Сторінки, профілі парафій, спільнот зробити цікавими для аудиторій (і внутрішніх, і зовнішніх).

5.4. Формувати публічних лідерів і підвищувати публічний авторитет талановитих вірних.

5.5. Вчитися, щоб бути переконливим в аргументах, а не займатися пропагандою: бути носіями добрих новин, зокрема у соціальних мережах активно поширювати добрі ініціативи Церкви і суспільства.

6. Панельна дискусія «Суспільно-політичні й моральні виклики сьогодення»:

6.1. Варто пам’ятати, що виклики часу відповідають величі тих, хто на них відповідає. Треба дякувати Богові за такі можливості та велич Його дарів нам, котрі відповідаємо на ці виклики глобального масштабу.

6.2. Потрібно звертати особливу увагу на загрозу «фейкової моральності» наших недругів та навчитись усувати гібридні загрози основам демократії, пам’ятаючи, що свідомість визначає буття, а не навпаки.

6.3. Особливу увагу треба звернути на те, щоб подолати негативну тенденцію «зниження порогів»:

А. Агресії, бо Церква має бути чутливою до будь-якого насилля;

Б. Незастосування ненависті – уникати зараження логікою «Русского мира»;

В. Правди – запуск у суспільство свідомої брехні і як наслідок – неспроможність розрізнити правду і брехню.

6.4. Щодо цієї проблематики було б доречно мати синодальну енцикліку, у якій провідною темою мала би бути теза про те, що треба ненавидіти гріх, а любити людину.

6.5. Негативні дії чи бездіяльність щодо питання захисту сімейних цінностей та традиційної української культури привладних політиків – греко-католиків – має публічно оцінити церковна авторитетна влада, бо постмайданний релятивізм у цьому плані призвів до негативних наслідків та диктатури ідей меншості.

6.6. Вкрай необхідно започаткувати широку просвітницьку діяльність Церкви в суспільно-політичному житті, щоб спрямувати його у русло розвитку на засадах християнської моралі та суспільної доктрини Церкви. Для цього:

А. Необхідно перекласти українською мовою та видати великим тиражем усі головні енцикліки, які визначають Соціальну доктрину Церкви (зокрема – «Quadrogesimo anno…»);

Б. Створити для реалізації цієї ідеї окремий інтернет-ресурс та майданчик для спілкування. Бути більше присутніми на телебаченні, щоб пояснювати позиції Церкви щодо суспільно-політичного життя та державного будівництва;

В. Виявляти, навчати та активно задіювати кадровий потенціал на парафіях, щоб реалізувати цю мету;

Г. Використовувати для реалізації цієї мети напрацювання та методологію катехитичної системи нашої Церкви.

6.7. Необхідно випрацювати вимоги до політиків щодо вирішення суспільних проблем сім’ї та загроз традиційним природнім цінностям, моніторити їхню роботу щодо цього та постійно нагадувати політикам про депопуляцію і старіння народонаселення нашої держави.

6.8. Деталізувати пункти Декларації З’їзду мирян УГКЦ, які стосуються загроз сім’ї.

Хай Всемилостивий Господь благословить своїй Церкві, духовенству і мирянам, зреалізувати ці пропозиції та ідеї на славу Божу, на добро і спасіння нашого народу!

Делегати ІІІ Всеукраїнського з’їзду мирян УГКЦ
«Покликання до святості сьогодні»
Київ, 4 листопада 2018 року Божого

Опубліковано в категорії: публікації | Коментарі Вимкнено до Резолюція ІІІ З’їзду мирян УГКЦ