Акафіст До Пресвятої Богородиці на честь Її Чудотворної ікони «Невипивана Чаша»

Акафіст До Пресвятої Богородиці на честь Її Чудотворної ікони «Невипивана Чаша»

Кондак 1

Досконале й дивне звільнення нам дароване – Твій образ пречесний, Владичице Богородице, ми ж, звільнені явленням його від недуг духовних і тілесних та скорботних обставин, подячні хваління приносимо Тобі, Всемилостива Заступнице. Ти ж, Владичице, «Невипиваною Чашею» нами іменована, прихилися милостиво до наших зітхань і закликів сердечних, і звільнення даруй страждаючим від недуги пияцтва, щоб з вірою ми взивали до Тебе: Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча!

Ікос 1

Ангельські чини і сонми праведників невтомно славлять Тебе, Царицю Богородицю, Заступницю за багатогрішний рід християнський, що потопає у беззаконні і перебуває в гріхах, оскільки на розраду та спасіння йому даруєш милість Свою через багато чудотворних ікон Твоїх, їх же, як зорі небесні, по всій землі нашій бачимо; до одного ж з цих образів, «Невипиваною Чашею» іменованого, припадаючи, з глибини серця взиваємо до Тебе:

Радуйся, неприступного Божества Оселе;

Радуйся, людей подиве нескінченний.

Радуйся, бо скорботою гріхи наші очищаєш;

Радуйся, бо журбою немочі наші лікуєш.

Радуйся, бо милості Свої, через чудотворні ікони Твої, нам з висоти посилаєш;

Радуйся, бо явленням їх скорботні серця наші звеселяєш.

Радуйся, пречудесне всіх з Богом примирення;

Радуйся, від геєни вічної спасіння.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 2

Бачачи, Пресвята Владичице, скорботи сердечні, муки душевні, щире покаяння людей, одержимих згубним пороком пияцтва, благоволила явити Богоспасенному місту Серпухову милість Свою явленням пречудесного образу Свого “Невипивана Чаша”, щоб всі до нього припадаючи з вірою і скорботним серцем, одержавши зцілення від тяжкої недуги своєї, з глибини душі взивали Богу: Алилуя.

Ікос 2

Послухавши преподобного Варлаама, що тричі являвся і звелів в дорогу вирушити в Богоспасенне місто Серпухов, один чоловік, пристрастю пияцтва одержимий, віднайшов там ікону Твою святу, “Невипиваною Чашею” іменовану. Ми ж , бачачи таке про нас грішних піклування, з умилінням взиваємо до Тебе:

Радуйся, бо через благочестивих людей, славу чудес Твоїх, грішним відкриваєш;

Радуйся, Провіднице прозорлива, бо шлях спасіння їм показуєш.

Радуйся, всеблага наша Наставнице, бо любов’ю Твоєю нас прихиляєш;

Радуйся, бо за всі блага Твої вдячності нас навчаєш.

Радуйся, бо скорботу нашу в радість перетворюєш;

Радуйся, бо безсумнівною надією нас утішаєш.

Радуйся, бо згубні пристрасті наші руйнуєш;

Радуйся, бо благим намірам сприяєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 3

Сила Всевишнього і благодать Владичиці укріпляли одного чоловіка, що страждав від недуги пияцтва, коли він, ноги розслаблені маючи, ішов до міста Серпухова, повеління Богоматері, через преподобного Варлаама передане, виконуючи. Прийшовши ж у місто це, знайшов ікону Пречистої Богоматері, і отримав зцілення від недуги своєї душевної і тілесної, з глибини душі подячно взивав Богу: Алилуя.

Ікос 3

Маючи джерело неміліюче, невипивану чашу небесних дарів, не тільки люди міста Серпухова, але і всі православні християни інших міст і сіл приходячи до Твого пречудного образу, “Невипивана Чаша” іменованого, і перед ним отримавши зцілення, припадаючи, подячними устами взивають до Тебе:

Радуйся, купіль, що в ній всі наші скорботи тонуть;

Радуйся, чашо, Тобою ж радість спасіння нашого приймемо.

Радуйся, бо наші недуги душевні і тілесні лікуєш;

Радуйся, бо пристрасті наші силою молитов Твоїх приборкуєш.

Радуйся, бо кожному, що молиться, в усякій потребі корисне даруєш;

Радуйся, бо незліченні щедроти всім подаєш.

Радуйся, бо милості скарб нам відкриваєш;

Радуйся, бо милосердя до грішних являєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 4

Бурю помислів сумнівних маючи в душі, але зі щирим покаянням припадаючи до Твого невимовного милосердя, одержимі пристрастю пияцтва, отримують зцілення, і з глибини серця взивають до народженого від Тебе Спасителя нашого: Алилуя.

Ікос 4

Чує Господь важкі скорботи, голосіння і плач жінок, матерів, дітей, рідні яких одержимі пристрастю пияцтва, і дарує їм, Владичице, Твою ікону, від неї ж всі, що припадають, отримують утіху і радість духовну, і взивають Тобі зі сльозами:

Радуйся, Агнице, що породила Агнця, який прийняв гріхи світу;

Радуйся, чаше, що черпає нам радість від джерела безсмертя.

Радуйся, скорботних матерів утіхо;

Радуйся, тих, що загубили надію, сподівання.

Радуйся, припадаючих до Тебе, Благодатна охороно;

Радуйся, скорботних розрадо і утіха.

Радуйся, що збурення пристрасті пияцтва втихомирюєш;

Радуйся, що руку допомоги Твоєї потребуючим простягаєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 5

Як Богосяйну зірку, чесну ікону Твою Ти нам показала, Владичице світу, її ж ми бачачи, з вірою сердечною молимось до Тебе, Богородице, і промовляємо: зціли страждаючих пияцтвом та іншими недугами душевними і тілесними, вірних же навчи приносити хвалу Богу: Алилуя.

Ікос 5

Бачачи чудеса преславні і знамення пречудесні, що бувають не тільки від ікони Твоєї, в місті Серпухові явленої, але і від подібних цій іконі списаних зображень, припадаючи до них, смиренно взиваємо до Тебе:

Радуйся, завжди до Тебе ревно припадаючих Помічнице;

Радуйся, що благосердно чуєш моління наші.

Радуйся, що місто Серпухов благословенням Твоїм осінила;

Радуйся, що в усіх краях славу чудес Твоїх показала.

Радуйся, всім потребуючим скарбе зцілення невичерпний;

Радуйся, тих, що в трезвінні утверджуються, Покровителько всемогутня.

Радуйся, всім, хто бореться з мирським, плотським, дияволом і пияцтвом, добра помічнице;

Радуйся, тим, хто живе в миру благочесно, Ревна Заступнице.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 6

Прославляючи чудеса Твої, Богородице, що від ікони Твоєї, “Невипивана Чаша” іменованої, походять, молимо Тебе, Пречиста, зі сльозами: Визволи всіх нас від пристрасті до вина і від падіння духовного, навчи нас стриманості, призиваючи взивати Богу: Алилуя.

Ікос 6

Засяяла Ти в сяйві Божественної слави, Діво Богоотроковице, на Немовля, Предвічного Бога, Господа нашого Ісуса Христа дивлячись, Він же в сосуді, як в невипиваній чаші предстоїть, як ми Тебе бачимо на іконі Твоїй “Невипивана Чаша” незбагненно названій, що від неї визволення від пристрасті пияцтва даруєш тим, хто з вірою приходить: ради цього зі сльозами підносимо до Тебе слова нестихаючі:

Радуйся, бо за Тебе радіє і торжествує ангельський собор і людський рід;

Радуйся, бо слава Твоя перевищує похвали земні і небесні.

Радуйся, бо незбагненним зображенням Сина в сосуді Тайну Божественної Євхаристії нам відкриваєш;

Радуйся, бо народженого Тобою Агнця, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, нам дивно являєш.

Радуйся, Чашо життя безсмертного, що до воріт життя вічного нас приводиш;

Радуйся, що з джерела нетління і радості спраглі душі наповнюєш.

Радуйся, що наймерзенніших і відкинутих Своєю незліченною благодаттю не залишаєш;

Радуйся, що від прірви погибелі милосердям Твоїм безнадійних рятуєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 7

Прагнучи віддячити Тобі, Владичице, за зцілення від недуги пияцтва, чоловік один оздобив Твою пречудесну ікону, Богородице, що в місті Серпухові перебуває, з глибини серця співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 7

Нове чудо бачимо, Владичице, від ікони Твоєї святої: страждаючий від недуги пияцтва раб Божий Стефан, припадаючи до Твого материнського заступництва, від тяжкої недуги своєї звільнився, і дякуючи Тобі, прекрасними дарами ікону Твою прикрасив, і припадаючи до неї, зі сльозами взивав до Тебе так:

Радуйся, Життєдайне Джерело зцілень;

Радуйся, Чашо небесна Божественних дарів.

Радуйся, Річко зцілень невисихаюча;

Радуйся, море, що всі наші пристрасті потопляєш.

Радуйся, бо тих, що під тягарем гріха пияцтва падають материнськими руками Твоїми підводиш;

Радуйся, бо подячні дари не відкидаєш.

Радуйся, бо серця благочестивих людей звеселяєш;

Радуйся, бо всі добрі прохання наші виконуєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 8

Дивно і сумнівно невіруючим чути, як ікона Твоя свята “Невипивана Чаша” дарує чудо Божественних зцілень. Ми ж, увірувавши слову Твоєму, Владичице, мовленому до первісної ікони Твоєї: “Благодать Народженого від Мене і Моя з цією іконою нехай буде”, – віруємо, що ця ікона Твоя благодать Твою дарує. Тому благоговійно поклоняючись, цілуємо її, співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 8

Всі люди, що страждають від недуги пияцтва, надію свою на Тебе, Владичице, покладають. Зглянься на недуги і страсті наші, бо хто нас грішних виведе з ями погибелі та бідності духовної і тілесної, якщо не Ти, Владичице, ради цього, схиливши коліна перед Твоїм Пречистим Образом взиваємо Тобі так:

Радуйся, що моління грішників не відкидаєш;

Радуйся, бо тим хто призиває Тебе, Свою небесну допомогу посилаєш.

Радуйся, бо глибину милосердя Твого грішним показуєш;

Радуйся, бо тих, хто впав у відчай і втратив надію, підбадьорюєш.

Радуйся, бо одержимим пристрастю пияцтва руку допомоги простягаєш;

Радуйся, бо терпеливих страждальців благодатними дарами втішаєш.

Радуйся, бо недуги наші душевні і тілесні лікуєш;

Радуйся, бо дрібні радості світу цього нас відкидати навчаєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 9

Всі створіння ангельські дивуються справі Твого милосердя, Господи, що дарував грішному роду людському міцну Заступницю і Помічницю, що до наших немочей прихильна, і від гіркої недуги пияцтва рятує, і вірних навчає співати Богу: Алилуя.

Ікос 9

Світочі людські безсилі принести належну похвалу славному, Владичице, ікони Твоєї явленню. Чи ж ми, грішні, скверними устами нашими зможемо принести достойну похвалу Заступниці нашій. Однак, незліченні чудеса Твоєю іконою явлені бачачи, душею і серцем радіючи, Тобі промовляємо:

Радуйся, що від священного образу Твого чудеса випромінюєш;

Радуйся, що від бід та скорбот швидко позбавляєш.

Радуйся, що відкидаючих Тебе осоромлюєш;

Радуйся, що від усякого зла, припадаючих до Тебе, оберігаєш.

Радуйся, що смиренним сяйвом Твоїм морок гріха та імлу пристрастей наших розганяєш;

Радуйся, що душі наші любов’ю до Тебе і Сина Твого наповнюєш.

Радуйся, що на шлях покаяння нас премудро настановляєш;

Радуйся, про добру відповідь нашу перед Суддею Праведним щира Заступнице.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 10

Бажаючи врятувати багатьох, що страждають від недуги пияцтва, чудесну ікону Твою, Богомати, дарувала єси, і всі одержимі цією пристрастю до чудотворного образу Твого припадають, і отримавши зцілення радісно співають Богу: Алилуя.

Ікос 10

Стіною Ти є і щитом, Богомати, для людей, що страждають від недуги пияцтва, та всіх, що щиро до Тебе припадають і ікону Твою святу схиляючись шанують. Бо її дарував нам милостивий Господь на допомогу і лікування від згубної пристрасті, і цим призиває нас співати Тобі:

Радуйся, безнадійних Надіє і від скорбот наших визволення;

Радуйся, хвороб душевних і тілесних зцілення.

Радуйся, бо нечистоту нашу чистотою Твоєю очищаєш;

Радуйся, бо Своєю благодаттю нашу недостойність просвітлюєш.

Радуйся, бо тягар наш тлінний у нетлінність обертаєш;

Радуйся, бо моління наші Твоїм заступництвом підсилюєш.

Радуйся, бо в немочах наших нас підтримуєш;

Радуйся, бо пристрасті, що нас огортають, швидко розвіюєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 11

Пісню нашу смиренну, повну любові та ревності, Тобі принесену, не відкинь, Чиста, і не відверни від зневірених та страждаючих від недуги пияцтва образу Свого, але допоможи їм і нам очиститися від усякої скверни гріховної, щоб могли достойно і праведно співати Богу: Алилуя.

Ікос 11

Світлоносною свічкою бачимо Тебе, Пресвята Діво, бо образ Твій святий променями благодаті Твоєї темряву гріховну проганяє і на світлу дорогу добродійств направляє тих, що з вірою до Тебе співають так:

Радуйся, бо заступництвом Твоїм від метушні миру цього неспокійного нас позбавляєш;

Радуйся, бо підступи пристрастей тілесних відкидати нам допомагаєш.

Радуйся, бо наміри добрі в серце наше вкладаєш;

Радуйся, бо нечисте сумління наше очищаєш.

Радуйся, бо від тяжкої недуги пияцтва страждаючих позбавляєш;

Радуйся, бо до щирого покаяння та врозуміння призиваєш.

Радуйся, бо душі всіх зачерствілих пом’якшуєш;

Радуйся, бо тих, хто допомоги Твоєї просить і ім’я Твоє славить спасаєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча.

Кондак 12

Благодать Божа, притаманна іконі Твоїй, “Невипивана Чаша” іменованій, кличе до неї, Владичице, усіх скорботних, знедолених, вдів і стариць, а щонайдужче ж усіх, що страждають від недуги пияцтва, і не розчаровані відходять, Пречиста, від невипиваної чаші Твоїх Божественних дарувань, але невичерпно отримуючи зцілення від чудотворного образа Твого, Всеблага, подячно співають Богові: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи Твої чудеса і велику милість явленні до людей, що одержимі пристрастю пияцтва, молимо Тебе, Владичице, врятуй і помилуй, і настав нас на шлях праведний, і не залиши нас, покрову Твого шукаючих і взиваючих до Тебе:

Радуйся, що стримуванню від гріха пияцтва всіх закликаєш;

Радуйся, що від пристрасті до вина росою милості Твоєї звільняєш.

Радуйся, стражденних від тяжкого гріха пияцтва щоденне лікування;

Радуйся, тих, що бідують в пристрастях Швидка Помічниця.

Радуйся, легкодухих чудове підбадьорення;

Радуйся, добросердних велика радість.

Радуйся, що гордих упокорюєш;

Радуйся що смиренних піднімаєш і всім порятунку бажаєш.

Радуйся, Владичице, Невипивана Чаша, духовну спрагу нашу тамуюча!

Кондак 13

О, Премилостива Мати Найсолодшого Господа нашого Ісуса Христа! Нинішнє наше почуй моління і позбав нас від усіх недуг душевних і тілесних, щонайбільше ж: звільни страждаючих від недуги пияцтва рабів Твоїх (імена), щоб не в гріхах загинули, але так спасенні Тобою повсякчас співали Богові: Алилуя.

(Цей кондак читається тричі, потім читається ікос 1 і кондак 1)

Молитви до Пресвятої Богородиці перед Її іконою, іменованої «Невипивана чаша»

Молитва перша

О, Премилосердна Владичице! До Твого заступництва нині прибігаємо, молінь наших не знехтуй, але милостиво почуй нас: дружин, дітей, матерів і тяжкою недугою пияцтва одержимих, що заради неї від матері своєї — Церкви Христової і порятунку відпадають, братів і сестер і родичів наших зціли. О, Милостива Мати Божа, торкнися сердець їх і скоро підніми від падінь гріховних, до рятівної помірності приведи їх. Ублагай Сина Свого, Христа Бога нашого, хай простить нам гріхи наші і не відверне милості Своєї від людей Своїх, але зміцнить нас у тверезості і цнотливості. Прийми, Пресвята Богородице, молитви матерів, про чад своїх, дружин що сльози проливають, про чоловіків своїх ридаючи, дітей, сиріт і убогих, заблудлих, залишених, і усіх нас, що до ікони Твоєї припадаємо. І нехай досягне це благання наше, молитвами Твоїми, до Престолу Всевишнього. Покрий і убережи нас від лукавого переслідування і всіх підступів ворожих, у страшну ж годину відходу нашого допоможи пройти безперешкодно повітряні митарства, молитвами Твоїми позбав нас вічного осуду, щоб покрила нас милість Божа на віки віків. Амінь.

Молитва друга

Царице наша Преблага, надіє наша, Пресвята Богородице, заступнице сиріт і подорожніх Заступнице, тих, що бідують допомога й озлоблених покров. Бачиш наше лихо, бачиш нашу скорботу: звідусіль спокусами одержимі ми, а заступника нема. Ти ж Сама поможи нам, бо немічні, нагодуй, бо подорожні, настав нас, як заблудлих, вилікуй і врятуй нас, як безнадійних. Не маємо іншої допомоги, ні іншого заступництва, ні розради, тільки Тебе, о Мати всіх скорботних і обтяжених. Зглянься на нас, грішних і в озлобленні сущих, покрий нас Чесним Твоїм Омофором. Щоб ми позбавлені були від зла, що прийшло до нас, щонайбільше ж пияцтва. Нехай буде величне завжди Пресвяте ім’я Твоє. Амінь.

Тропар, глас 4

Днесь прибігаємо вірні до Божественного та пречудного образу Пресвятої Богоматері, напояющої серця вірних Невипиваною Чашею небесного Свого милосе­рдя та людям вірним чудеса указуючої. Їх же бачачи й чуючи, духовно святкуємо та гаряче взиваємо: Влади­чице Премилостива, зціли наші недуги і страсті, моля­чи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші. Амінь.

Святий мученик Боніфатій помічник проти гріховних при­страстей.

Святий мученик Боніфатій зазнав мученицької смерті за Христа в 290 році, за часів царювання римських імператорів Діоклетіана та Максиміана (284-305 рр.). Він був рабом знатної римлянки Аглаїди, яка доручила йому управління своїм домом і господарством. Боніфатій у той час пиячив та перебував у неза­конному зв’язку з Аглаїдою. Водночас він не був позбавлений і деяких чеснот: був милостивий до бідняків і радо приймав у до­мі подорожніх. Усвідомивши всю гріховність і згубність свого життя, Боніфатій молив Бога, щоб Він порятував його самого та його господиню від диявольських сітей і допоміг йому стати пе­реможцем над своїми потягами й пристрастями. Господь почув щиру молитву Свого раба і вчинив так, щоби він міг змити свої гріховні діла кров’ю й увінчати свою душу мученицьким вінцем. У цей час на Сході імперії спалахнуло особливо жорстоке гонін-­
ня на християн. Аглаїда хотіла мати в своєму домі мощі святих
мучеників, надіючись під їх покровительством здобути спасіння.
Вона відправила Боніфатія і декількох слуг у ті краї, щоб вони
викупили святі мощі в нечестивих мучителів. Перед від’їздом
Боніфатій спитав Аглаїду: „А якщо моє тіло, за Христа замучене,
привезуть до тебе, чи приймеш його з честю?” Аглаїда з ревніс-
тю новонаверненої християнки дорікнула йому в блюзнірстві й нагадала, що, вирушаючи на святу справу, слід зберігати покір­ність і стриманість, щоби гідно прийняти мощі святих. Прислу­хавшись до слів своєї господині, Боніфатій усю дорогу постив і молився, щиро жаліючи за скоєні ним раніше гріхи.

У кілійському місті Тарсі, що в Малій Азії, Боніфатій за­лишив своїх супутників на постоялому дворі, а сам негайно по­дався на площу, де при великій кількості народу християнських мучеників піддавали жорстоким катуванням. Але, незважаючи на всю лють катів, лиця мучеників сяяли духовною радістю, оскільки Божа благодать скріплювала їх у подвигу в ім’я Христа. Вражений мужністю святих, Боніфатій також сповнився Божест­венної ревності й привселюдно оголосив себе християнином. Він кинувся до мучеників, став благоговійно обнімати їхні ноги і молити Бога про зіслання й для нього мученицької долі за Хрис­та. Суддя негайно допитав Боніфатія і, коли той рішуче відмови­вся принести жертви ідолам, віддав і його на катування.

Святого Боніфатія підвісили вверх ногами і стали жорстоко бити, аж доки не відкрилися кості, потім заганяли йому голки під нігті. Бачачи його рідкісну стійкість, залили йому в горло розтоплене олово. Але Господь чудесним способом залишив його неушкодженим. Люди на площі, бачачи стійкість мученика, увірували в Ісуса Христа й підняли бунт, кинувшись нищити по­ганське капище, ледве не вбивши суддю та катів. Наступного дня, після часткового присмирення бунту, відновилося катуван­ня. Святого мученика кинули в киплячу смолу, але й після цього він залишився неушкоджений, оскільки раптом зійшов Ангел і зросив мученика Небесною прохолодою, смола вилилася, спала­хнула і облекла самих його мучителів. Тоді суддя наказав відсік­ти святому Боніфатію голову.

Супутники Боніфатія викупили його тіло за 500 золотих монет і з почестями привезли в маєток Аглаїди, яка вже мала чу­десне видіння про все, що сталося з її вірним слугою, і з благо­говінням зустріла тіло святого мученика. У своєму маєтку, за 50 стадій від Риму, вона збудувала храм, де і поклала мощі мучени­ка.

Мощі прославилися незлічимою кількістю чудес. За за­ступництвом мученика Боніфатія, зцілювалися хворі й одержимі нечистими духами.

Завдяки молитвам і заступництву святого Боніфатія віру­ючі люди одержують зцілення від недуг і порятунок від гріхов­них пристрастей – пияцтва й розпусти.

Церква вшановує пам’ять святого мученика Боніфатія 1 січня.

АКАФІСТ

до святого мученика Боніфатія

Кондак 1

Вибраний воїне Христовий, вінцем слави при­крашений, мученицькою смертю від вічної смерті по­рятований, що від мороку гріховного відвернувся і до вічного світла прийшов, прийми молитви наші, на хва­лу тобі принесені, і визволи нас від тенет лукавого, во­рога нашого, нехай до тебе переможного з радістю взи­ваємо: Радуйся, Боніфатію, мученику багатостражда­льний.

Ікос 1

Ангел світлий вогонь мук твоїх росою благодаті погасив; захищений був ти, страждальче Христовий Боніфатію, аби ніколи як грішник нерозкаяний не зги­нув і перед Господом в одежі похмурій не представ; навчи ж убратися в світлі ризи святості і нас, що взива­ємо до тебе:

Радуйся, життя за Христа віддавший;

Радуйся, страждання Його наслідувавший.

Радуйся, погляд свій до Бога звернувший;

Радуйся, волю свою чеснотами прикрасивший.

Радуйся, рабе Христовий вірний;

Радуйся, святий кінець життя свого прийнявший.

Радуйся, до покаяння серця навертаючий;

Радуйся, до Христа, Шляху Істинного, провіднику.

Радуйся, Духом Святим просвітлений;

Радуйся, спокусами світу цього непідкуплений.

Радуйся, змія лукавого посрамивший;

Радуйся, лики святих возвеселивший.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 2

Бачачи велику смуту світу цього й печалі земні, і на все це як на прах поглядівши, усмирив ти розум свій, страждальче Христовий. На висоту Богорозуміння зійшов ти, Христа Бога перед усіма визнаючи. І нині душі всіх, у гріхах пропадаючих, до милосердного Гос­пода зазиваєш, аби у смиренні покаялися і зі сльозами на очах радісно Йому взивали: Алилуя.

Ікос 2

Розум тверезістю скріпив ти і пристрастей по­лум’я покаянням погасив єси, Боніфатію предивний. Із Заходу на Схід прийшов ти, щоб терпіти за Господа Ісуса Христа нашого. Намір святий пронісши, хай бла­годать у тобі преумножиться, нас нині до Храму Божо­го прилучив єси, до тебе взиваючих:

Радуйся, пристрасті поборювати научаючий;

Радуйся, тим, що у відчаї, надію на спасіння подаючий.

Радуйся, суєту життя земного пізнавший;

Радуйся, мучення свої передбачивший.

Радуйся, тверезих відрадо і збадьорення;

Радуйся, немічних волею скріплення.

Радуйся, бо з тобою від пияцтва відвертаємося;

Радуйся, той, з яким до Бога привертаємося.

Радуйся, зцілень джерело невичерпне;

Радуйся, чудес скарбе небідніючий.

Радуйся, незмінно научаючий наш розум до Бога возносити;

Радуйся, свободу істинну від гріхів здобувший.

Радуйся, Боніфатію, мученику, багатостраждальний.

Кондак З

Сила милосердя Божого невимовна на тебе від­крилася, бо життя твого, мученику, предивна оповідь явно нам указує, що навіть великі грішники милостиво Отцем нашим Богом приймаються, коли Йому покаян­ня принесуть; як і ти Богу вгодив єси і замість гіркої смерті вічне життя здобув. Научи ж нас завжди Богу співати: Алилуя.

Ікос 3

Маючи нині радість вічну в Небесній Обителі, про нас на грішній землі не забуваєш, мученику Хрис­товий Боніфатію; ми ж, працею й обов’язками обтяжені, до тебе прибігаємо: не відкинь бідних і недужих, що допомоги в тебе просять, але принеси молитви наші на Вівтар Небесний, щоб радісно взивали тобі:

Радуйся, ближнього, немов себе самого, возлюбивший;

Радуйся, у гріхах серцем не скам’янілий.

Радуйся, подорожнім і мандрівникам з великою старанністю служивший;

Радуйся, ради цього ніччю мури міста обходивший.

Радуйся, багатих милосердю навчаючий;

Радуйся, бідних і вдів захищаючий.

Радуйся, бідуючим і приниженим добрий помічнику;

Радуйся, за ображених і упосліджених вічний заступнику.

Радуйся, нестерпною жагою пияцтва палимих тверезістю остуджуючий;

Радуйся, тих, що жебраками від пияцтва поставали, до тверезості закликаючий.

Радуйся, жінок ридаючих утішаючий;

Радуйся, сльози їх до Господа приносящий.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 4

Бурі гріховні тебе не потопили, але, хвилі страстей переступивши, мученику Христовий, не загинув ти, але до Христа прийшов єси і життя своє, яко жертву благовонну Йому, Найдорожчому Спасителю нашому, приніс. Молися неустанно, щоби ми, в житейському морі сущії, до тихої Пристані – Господа Спасителя, причалили, радісно взиваючи: Алилуя.

Ікос 4

Чули і ми євангельську притчу, як блудний син, у стороні чужій майно своє розтративши, від голоду ду­шевного отямившися, в обійми батькові вернувся, у покаянні вигукуючи: „Отче, согрішив я перед Небом і перед Тобою”, – так і ти, мученику Боніфатію, не погу­бив себе, але від жорен гріха відвернувся й до Христа навернувся. Ми ж, виправленню Твоєму радіючи, спі­ваємо тобі:

Радуйся, голод великий у рабстві пристрастей відчувший;

Радуйся, Христа-Бога, яко хліба живого, запрагнувший.

Радуйся, до Пречистої Крові Його, як до істинного напою приступивший;

Радуйся, до преславних мучеників припавший.

Радуйся, на крилах стверезіння до Бога вознісшийся;

Радуйся, у серці своїм горе відчувавший.

Радуйся, до Господа силою Животворящого Хреста прийшовший;

Радуйся, ти бо прийняв вінець переможний.

Радуйся, душі нашої скарбе нетлінний;

Радуйся, Церкви нашої окрасо прецінна.

Радуйся, від красот світу цього відійшовший;

Радуйся, гріховну одіж зі себе скинувший.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 5

Божественну Кров Христову за всіх нас недостойних і кров мученицьку, за Христа пролиту, пам’ятаючи, сказала тобі Аглаїда: „Сам знаєш, скіль­кома гріхами осквернені ми, й про майбутнє життя на­ше не дбаєм, та чула я від мужа божественного, що му­чеників мощі спасіння дарують, коли мученика як хранителя й заступника перед Богом мати”. І ми до тебе промовляємо: „Ти єси наш хранитель і заступник перед Господом нашим, бо з Ангелами предстоїш, Пресвятій Трійці співаючи: Алилуя”.

Ікос 5

Бачимо нині й розуміємо, як слова ці Аглаїдині душу твою пробудили і ти на шлях умертвлення плоті спрямував себе, мученику Боніфатію; і нам допоможи наслідувати тебе, щоб не загинули, у вирі беззаконня потопляємі, але радісно тобі взивали:

Радуйся, від пристрастей, як від погибельного сну, пробуджений.

Радуйся, від пут гріховних себе звільнивший.

Радуйся, тих, що сумніваються в Божому милосерді, викриття;

Радуйся, нескінченної радості утвердження.

Радуйся, закликаючий нас до подвигу утримання;

Радуйся, ти ж бо знаменням хреста буйство пристрастей припинив.

Радуйся, здобувший для себе цінності вічні;

Радуйся, і нас пробуджуючий до праці спасіння.

Радуйся, втіхи вином приносимі, відкинувший;

Радуйся, рани тілесні немов безплотний перетерпівший єси.

Радуйся, за визнання Христа ворогами убієнний.

Радуйся, нестерпним вогнем за нього палимий.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 6

Проповідницею поклоніння мощам святим стала Аглаїда, пані твоя, страждальцю Христовий, коли по­слала Тебе на Схід святі мощі мучеників, за віру Хрис­тову постраждавших, принести, що ними чесноти ви­промінюються щедро й вічне спасіння дарується всім, хто до мученицького лику ревно припадає. Дай же і нам потіху від Господа прийняти. Йому ж ангельську пісню співаємо: Алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти для нас, немов зоря негаснуча, предив­ним життям своїм, преблаженний мученику, ярмо Хри­стове, легке і найдорожче, на себе прийнявший і спа­сіння отримавший. Бо ж шляхів благочестя без Христа Господа віднайти ніяк не можливо. Так само молитва­ми своїми в Обитель Вишню і нас приведи, що Тебе прославляємо словами оцими:

Радуйся, закону Христового скрижале Богоначертана.

Радуйся, молитов до Господа миро благоуханне.

Радуйся, правдивої віри Христової стовпе огненний.

Радуйся, чесний вінче, заповідями Божими немов каменями дорогоцінними всіяний.

Радуйся, тверезіння ліствице – драбино до небес ведуча.

Радуйся, від хвороб та ран гріховних лікарю славний.

Радуйся, що від Господа Ісуса Христа благодать і силу прийняв єси.

Радуйся ти, що як світло Христове нам засяяв.

Радуйся, отриманням від гріхів свята освячувати нас навчаючий.

Радуйся, від смертоносного вина нас вберігаючий.

Радуйся, гинучих у пристрастях світлом Христовим оживляючий;

Радуйся, їх до нового життя закликаючий.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 7

Готуючись відійти з дому свого на Схід, кінець життя свого передбачив ти, преславний, Аглаїді кажу­чи: „Чи ж приймеш ти, пані моя, тіло моє, за Христа замучене, як принесуть його тобі?” В душі твоїй надія за Христа постраждати жила уже і Йому сокровенно молився єси. І нашу віру скріпи, аби і ми готові були за неї терпіти, Господу співаючи: Алилуя.

Ікос 7

У дивне й преславне виправлення твоє не вірячи, лукаве запідозрила в серці своїм Аглаїда. В грісі бого­хульства тебе звинувативши, так відповіла тобі: „Не на глумління час нині, брате, але на благоговіння, свідо­мий будь, що мощі святі удостоєний нести. Господь же нехай Ангела Свойого пошле до тебе й направить тебе вірним шляхом у милосерді своєму”. Ми ж, чистоту серця твого бачачи, предивний Боніфатію, взиваємо тобі:

Радуйся, святих мощей почитателю.

Радуйся, благоговіння прикладу нам подателю.

Радуйся, від безчинств оберігатися нам звеліваючий.

Радуйся, все, чим сини віку нашого втішаються, відкидаючий.

Радуйся, знаний наш помічнику.

Радуйся, святих мощей таїнство.

Радуйся, всім, що борються з гріхами, покровителю.

Радуйся, покаяння нашого перед Богом поручителю.

Радуйся, бо за Твоїми молитвами Господь прощає гріхи наші.

Радуйся, ти бо допомагаєш нам скорботу і зневагу стерпіти.

Радуйся, ликом ангельським радість і подив викликавший.

Радуйся, духів зла осоромивший.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 8

Неприйнятним вже було для тебе язичницьке бо­гослужіння і ти, святий мученику, в Тарс прийшовши, не преклонив коліна перед богами чужими, але апосто­лом виявив себе ревним. Тож молися за нас, щоб і ми загорілись любові вогнем до Владики Христа, співаючи завжди: Алилуя.

Ікос 8

Увесь запалав ти ревністю святою, хулінь на Бога не терплячи, і сповнився єси Духа Божого, засліплення й безумство всіх, що лжебогам поклоняються, викри­ваючи. За це цар нечестивий кару важку тобі призна­чає, мученику: бичами нестерпно бити і рани наносить незаліковні; ми ж тобі хвалу співаємо:

Радуйся, лжевіри викривачу відчайдушний.

Радуйся, в правду Божу, як у крицю зодягнутий.

Радуйся, бо кості твої від ран за Христа оголилися.

Радуйся, бо чистота душі твоєї від цього розкрилася.

Радуйся, бо успадкував ти Обитель Небесную.

Радуйся, ти, що й нині викриваєш хулу на Христа, людьми злими проголошену.

Радуйся, за Христа гострими палицями проколюваний.

Радуйся, саду райського цвіте нев’янучий.

Радуйся, мов горнилом золото, ранами очищений.

Радуйся, за Христа важко мучений.

Радуйся, смертю своєю Богу догодивший.

Радуйся, аж до мученицької смерті Його возлюбивший.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 9

Себе усього Господу віддав ти, мученику Хрис­товий. Коли цар нечестивий велів уста твої розкрити і олово кипляче влити, руки свої ти підносив до неба в молитві: „Господи, Боже мій, Ісусе Христе, скріпивший мене в муках, будь і нині зі мною, мої страждання по­легш і не покинь мене, не дай поразки зазнати від князя лукавого”. Цим любові до Христа навчаєш і нас, що співаємо Богу: Алилуя.

Ікос 9

Слова премудрі слухаємо, що олово розтоплене гортані твоєї не обпекло й жодної іншої шкоди тобі не завдало, мученику Боніфатію. Від Господа знамення перемоги над мучителем просив єси, і знамення це дане тобі. Всі ж, хто бачили це, захоплено вигукують: „Ве­ликий є Ісус Христос, віруємо в Тебе, Господи!” Ми ж славимо тебе, мученику, цими словами:

Радуйся, бо з тобою вірні просвіщаються.

Радуйся, бо тобою від ганебної смерті рятуються.

Радуйся, в єдиному Христі потіху шукаючий.

Радуйся, в стражданнях до Бога звертатись навчаючий.

Радуйся, бо мучителі здолати тебе не змогли.

Радуйся, бо пристрасті тебе не перемогли.

Радуйся, ти бо терня гріхів у собі випалив.

Радуйся, бо вогнем неопалимий зберігся.

Радуйся, вічно живий мученику радісний.

Радуйся, молільнику наш всеблагий.

Радуйся, бо тобою очі, засліплені гріхом, розкриваються.

Радуйся, бо з поміччю твоєю печалі на радість обертаються.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 10

Спасіння осягнути бажаючи, полум’яно прагнув ти до останку за Господа терпіти, мученику Боніфатію, до Нього ж і закликав єси: „Господи, Господи, Боже мій, сподоби мене милості Твоєї і будь мені Помічни­ком, щоб за беззаконня мої, бездумно скоєні, не пере­городив мені ворог шлях до небес, прийми з миром душу мою, поєднай мене з мучениками, що кров за Те­бе пролили і віру до кінця зберегли, і нині співають То­бі: Алилуя”.

Ікос 10

Муром міцним, підступами ворога не подоланим, залишився ти до останку, мученику Христовий, коли голова твоя від тіла відсічена була; о чудо, тоді кров і молоко з рани твоєї полилися, так що навіть невірні, чудо це бачачи, Христа прославили. А ми з ними взи­ваємо тобі:

Радуйся, бо муки твої побачивши, пребагато людей до Христа навернулося.

Радуйся, бо тебе ради проти князя злоби вони обернулися.

Радуйся, твоя ж бо смерть уми затемнені просвітила.

Радуйся, твоя бо славна смерть совість у гріхах погребенну воскресила.

Радуйся, нерозкаяних грішників викриття.

Радуйся, розслаблених волею від вина зцілення.

Радуйся, блукаючих в темряві незнання, врозумлення.

Радуйся, золотий неводе, із глибини гріхів до спасіння нас витягаючий.

Радуйся, бо в молитвах Богом був почутий ти.

Радуйся, бо в Небеснім Царстві воцарився ти.

Радуйся, порфирою з крові своєї огорнений.

Радуйся, удостоєний нині бачити світло неописанне.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 11

Спів невмовкаючий возносиш ти Господеві, свя­тий Боніфатію, поміж ликів мучеників перед Пресвя­тою Трійцею предстоячи, що за Неї себе пожертвував єси. Так і ми, душі свої, немов наречених прикрасивши, нетлінному Жениху Христу принесемо зі священною піснею: Алилуя.

Ікос 11

Світлом дивним любові й по смерті возсіяв ти, Боніфатію, коли друзі твої відсічену голову твою від­купивши, плакали гірко, промовляючи: „Рабе Христо­вий, забудь нам гріх неправедного осудження й нероз­важної хули нашої”. Тоді лик твій немовби променями живими освітився, прощення їм виявляючи. Цього ради з любов’ю до тебе взиваємо:

Радуйся, ти, що мав уста в покірності солодкомовні.

Радуйся, любові вмістилище просторе.

Радуйся, бо за тебе радіє Церква з усіма чадами своїми.

Радуйся, бо ти вже прийшов до Вишнього Граду Небесного.

Радуйся, в смерті своїй до Апостолів ти дорівнявся.

Радуйся, ревністю перед Богом преславний.

Радуйся, житейські обмови та злі наклепи викриваючий.

Радуйся, всіх нас від ворожого переслідування визволяючий.

Радуйся, ти бо неправедно гонимих захищаєш.

Радуйся, перед престолом Господнім лампадо негаснуча.

Радуйся, за заповіддю Христовою навіть ворогів возлюбивший.

Радуйся, обмови й наклепи забувший.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 12

Благодать зцілень точилась із мощей твоїх, коли до Риму твій почет останній наближався. Ангел Госпо­дній явився тоді Аглаїді й промовив: „Того, хто рабом твоїм був ще недавно, а нині нашого брата й сослуживця, прийми, як владику, і упокой його гідно, щоб гріхи твої тобі відпустились, він бо нині в небесах співає із нами Всевишньому: Алилуя”.

Ікос 12

Оспівуючи твої чудеса, храм прекрасний спору­дила тобі, воїне Христовий, Аглаїда і в ньому мощі твої положила, сама ж багатство роздала все бідним і п’ятнадцять років у пості й покаянні проживши, лику святих досягнула. Також і ми величаєм твої чудеса, прославляючи тебе словами такими:

Радуйся, душу свою обернувший на храм Божий прекрасний.

Радуйся, чудесних Божих діл книго ясна.

Радуйся, від наглої смерті рятуючий.

Радуйся, скорботних жінок від злих пияків захищаючий.

Радуйся, падших з гріхів підвестись закликаючий.

Радуйся, світло чистоти їм даруючий.

Радуйся, ти, що приборкав пристрастей злу вогневицю;

Радуйся, з тобою ж бо ми покидаєм гріховну темницю.

Радуйся, дітей малолітніх від спокус мирських зберігаючий.

Радуйся, їх до Христового вчення привчаючий.

Радуйся, віснику тверезості вовіки прославляємий.

Радуйся, угоднику Христовий постійно почитаємий.

Радуйся, Боніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 13

О, предивний мученику Христовий Боніфатію, прийми від нас це скромне хвалебне приношення. Ми бо нині, перед іконою твоєю, коліна приклонивши і ру­ки до тебе свої простягнувши, тебе просимо. І даруй нам твоє перед Господом заступництво, а найперше ж погибаючим від пияцтва братам нашим зцілення низпошли і життя благого начала наслідувати всіх нас сподоби, аби твоїми молитвами спасіння здобувши, во­віки восхваляли Бога, співаючи Йому: Алилуя, Алилуя, Алилуя.

Молитва

О, багатостраждальний і всехвальний мученику Боніфатію, під твоє заступництво нині прибігаємо. Мо­литов наших, що їх співаєм тобі, не відкинь, але мило­стиво вислухай нас. Зглянься на братів і сестер наших, важкою недугою пияцтва одержимих, зглянься на не­щасних, що ради пристрасті цієї від матері своєї – Цер­кви Христової і вічного спасіння відпадають. Торкнись, мученику Христовий, сердець їхніх даною тобі від Бога благодаттю, підведи із падінь духовних і до рятівної поміркованості приведи їх. Вимоли в Господа Бога, ра­ди Якого й сам страждав єси, щоб простив нам прогрішення наші й не відвернув милості Своєї від синів Сво­їх, але щоб скріпив у нас тверезість і чеснотливість, щоб допоміг десницею Своєю тим, що на шлях тверезіння стали, рятівний обіт свій до кінця зберегти, дні й ночі його пам’ятати й на Страшному Суді добрий при­суд за нього дістати. Прийми, угоднику Божий, молит­ви матерів, за дітей своїх сльози проливаючих, жінок чесних, за чоловіків своїх ридаючих, діток, бідних і убогих, пияками закинутих, і всіх нас, до тебе прибіга­ючих, і нехай досягнуть ці ридання наші молитвами твоїми Престолу Всевишнього, щоб дарував Він усім нам за заступництвом твоїм здоров’я й спасіння душ і тіл, а найперше ж – Царство Небесне. Заховай і збере­жи нас від пасток лукавого і від підступів ворожих, і в страшну годину смерті нашої допоможи перейти без­перешкодно випробування посмертні й молитвами сво­їми визволи нас від осудження вічного. Вимоли в Гос­пода дарувати нам до Вітчизни нашої любов нелицемі­рну й волю непохитну супроти ворогів Церкви Святої,

Розкажіть про це

0

Напишіть відгук