Пасха святкується у різний час: чому так є і хто правий?

Цього року християни східного обряду будуть святкувати Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, 19 квітня. Італійці святкуватимуть на тиждень швидше.
Два календарі 
Пригадаймо собі коротко, що це залежить від відмінності в обчисленні дня весняного рівнодення в юліанському і григоріанському календарях, ці календарі ще називають: старого стилю і нового. Тому в церковних календарях ми можемо побачити дві колонки із позначками «Ст.с.» «Н.с.».
Різниця між новим і старим стилем у ХХ столітті – 13 днів, тобто старий стиль на 13 днів “відстає” від нового. Саме тому 1 січня за старим стилем припадає на 14 за новим. І ми святкуємо Новий рік 14 січня, називаючи його Старий Новий рік, тобто Новий рік за старим стилем.

Обчислення дня однакове, але дати різні. Чому?

А тепер вернемось до Пасхи. Християни почали святкувати це велике свято кожної неділі, не прив’язуючи його конкретної дати року. Та з часом на перших соборах постановили про необхідність одної дати і окреме вшанування цього «Торжества над торжествами». Та трудність полягала в тому, що не можна було встановити конкретну дату коли це сталось, в який конкретно день.
Справа в тому, що Ісус був розп’ятий перед єврейською Пасхою, а вона кожного року, згідно з традиції євреїв, міняється згідно місячного календаря. Сподіваюсь ви пам’ятаєте, що місячний календар має менше днів, за наш сонячний?
Хочемо чи не хочемо нам треба дотримуватися дати єврейської Пасхи і святкувати Воскресіння в першу неділю після першого весняного повного місяця, після дня весняного рівнодення – 21 березня за новим стилем. Так було прийнято в Олександрійській церкві і так поширилось на всіх.
Таким чином, Пасха за місячним календарем буває в один визначений час, а по календарю громадянському, сонячному, отримує різні дати на протязі 35 днів – з 22 березня по 25 квітня за новим стилем.
Ось тут і починаються розходження між двома календарями, а деколи накладання. Такі накладання будуть ще в 2010-му, 2011-му, 2014-му і т.д.

Хто правий католики чи православні?
Всі ми хочемо дійти до істини і бути цим єдиним стадом, про яке говорив Христос, хоча б у святкуваннях. Але не так то просто. Кожен має свої причини відстоювати свою думку. Захід підходить зі сторони практичності: якщо календар відстає, то його слід було поправити і далі йти в ногу із природою. Все ніби логічно. Час показав, що людство підтримало ідею нового стилю. От тільки щось східна церква стала неприхильною.
Хоч, чесно кажучи, самі ж церковні чиновники живуть у подвійному календарному вимірі. Перший – це за новим стилем, коли підписують документи, коли назначають дати зустрічей і святкувань, а другий вимір – це за старим стилем, коли беруть у руки молитвослов. Цікаво, що у цей час вони повертаються назад рівно на 13 днів.
Пригадую, коли одна жінка сперечалась зі мною про дати Різдва, підтверджуючи, що число сім – це божественне число і тому Ісус мав би народитися саме тоді, але коли ми разом відкрили її ж молитовник, вона дуже здивувалась, коли біля назви свята «Різдво ГНІХ» був інший надпис «25 грудня».

Ну от, то чому східні не підуть в ногу із природою? Чому не поміняють календар?
Схід завжди дивився перше на духовну сторону. А у духовному вимірі з прийняттям нового стилю виникнуть логічні суперечності, які зараз мають західні християни. Стається так, що дата святкування Воскресіння може припасти перед єврейською Пасхою, або ж в самий день, що згідно з євангельського опису не може бути. Ісус помер перед Пасхою, а воскрес вже після неї. На думку східних церков, це є прямим порушенням постанов першого Вселенського Собору, який постановив відносити дату Великодня після святкування Мойсеєвої Пасхи.
Ось так зітнувся раціональний Захід із контемлятивним Сходом.
Хто з них правий?
А хіба це так важливо? Особливо, коли пригадаємо, що християнські свята не прив’язані до певних дат магічним зв’язком. Ми завжди кажемо спогадуємо, святкуємо сьогодні то і то. Тобто, для нас, Християн православних і католиків головне чинити спомин днів, вшанувати особу, пригадати і відзначити подію, подякувати, прославити Бога, об’єднатися у спільній молитві.
Атеїст і анти християнин може насміятися з нас, говорячи: «то, що Христос два рази родився і два рази Воскрес?» У відповідь можемо спокійно сказати, що Христос щодня родиться у нашому серці і щоразу воскресає у нас після покаяння і сповіді.

Розкажіть про це

0

Напишіть відгук