Про нас і Багатого юнака

У сьогоднішньому Євангелії від Матея 19, 16-26 читаємо зворушливу історію про зустріч одного чоловіка (у інших євангелистів – це молодий, багатий юнак) з Ісусом Христом. Цікаво було б порівняти сучасну молоду людину і багатого юнака, яких розділяє майже 2000 років історії.
Дуже зворушує, найперше, звертання юнака: „Учителю добрий”. Чи ви ніколи не ставили собі запитання, а яке звернення для Ісуса вибрали б саме Ви??? Переконаний, що більшість звернулася б просто „Ісусе”, але не тому, що знають Ісуса, а тому, що зовсім не знають, хто він є насправді. Зверненням „Ісусе” міг би до нього звернутися Юда Іскаріотський чи, до прикладу, Пилат. Ісуса по імені може кликати кожен. Але, як Я звернуся до нього, коли стану перед Його лице. Те, що юнак звертається до Ісуса „Учителю” говорить про багато. А те, що він додає слово „добрий” говорить про ще більше. Молодий юнак бачив в Ісусі, добре, не Бога, не Месію, але все ж таки морального авторитета для себе. Про це також каже і саме запитання, з яким юнак звернувся до Ісуса: „Що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? (Мт 19:16).
З таким питанням до будь-кого не підходять. Перед тим, як ще раз осудити багатого юнака, що не послухав Ісуса, запитаймо себе, чи вважаємо Ісуса принаймні учителем. Насправді, поміж нас ще живуть мільйони наших співвітчизників, які не впевнені, чи Ісус Христос є історичною особою, не кажучи про те, чи є Він для них моральним авторитетом. Чому? Бо вони ніколи не мали жодного морального авторитета. Чи багато з вас підходило з таким запитанням про вічне життя до свого тата, вчителя, священика? Певен, якщо б ви побачили перед собою такого авторитета, ви б обов̓язково поставили це дуже серйозне питання, навіть, якщо наперед знаєте на нього відповідь. Бо почути навіть очікувану відповідь від людини, думку якої ви цінуєте понад усе, означає побачити перед собою світло.
Найчастіше, відповідь про вічне життя людина шукає у собі. Хто-зна, можливо пошук істини в самому собі є ще одним доказом існування душі, Божого образу у людині. В ідеалі, наша душа, створена на Образ Божий, має в собі цінність авторитету, бо пов̓язує нас зі своїм Творцем. Але гріх, що руйнує цей зв̓язок, створює в серці нову реальність, що нагадує Мертве Море в Палестині, до якого впадає ріка Йордан, але ніяка інша ріка не виходить. Там немає нічого живого. Є багато води, солі і більш нічого. Місія моря дарувати життя, та Мертве море її не сповнює. Так і з людиною. Коли всередині є гріх, серце завжди дась невірну відповідь, що стосується запитань про вічність. Сучасна молода людина не може покладатися на себе у вирішенні фундаментальних викликів. Світ пропонує сьогодні суб̓єктивне судження кожного про об̓єктивну правду, забуваючи, що „Ісус є істина, дорога і життя”. А пізнати Ісуса, не перебуваючи у благодаті Духа, неможливо.

Іншою цікавою деталлю, що відрізніє сучасну людину від багатого юнака, є те, що сучасна людина швидше запитала б: „Що мені не робити, щоб я міг чи могла спастися. У що не вдягатися, що не говорити, які фільми не дивитися, яку їжу не вживати і т. п.”. Вражає інколи наш негативний спосіб висловлювання, особливо у сповіді: нікого не вбив, не вкрав, не образив і т. д. Так висловлюватися набагато легше, бо відволікає увагу від головного „Що я зробив доброго?”
Відповідь Ісуса юнакові у повній мірі стосується кожного з нас: „Виконуй заповіді”. І тут, нарешті, є те, чим молодий юнак на 100% подібний на нас. Ми б також запитали ”Яких саме?”, очікуючи почути щось нове, а, можливо, і більш злагіднені вимоги. Звісно, що кожному з нас, які бажаємо більшого, не сповнивши найпростішого, Ісус ніколи б не докорив. Відповідь, яку б нам особисто дав Ісус є одночасно і універсальна, і персоніфікована. І ви, навіть, можете її почути. Закінчіть це читати, підніміться з крісла і знайдіть Святе Письмо. Якщо хочете знати як Вам осягнути життя вічне, поставте це питання Богові, відкрийте Біблію і почніть читати. Це все!

Розкажіть про це

0

Напишіть відгук